Міністерство закордонних справ – кишеньковий офіс Президента України
На минулому тижні я мала змогу поспілкуватися з досвідченими дипломатами, стосовно зовнішньої політики України. Хотіла б з дорогими читачами поділитися думками експертів.
Перш за все, на думку дипломатів, в Україні відсутня концепція зовнішньої політики. Зрозуміти дану позицію можна, після детального розгляду трьох складових: внутрішня політика, міжнародні відносини та інституційна спроможність.
В експертному середовищі існують припущення, що внутрішньої політики України, як такої немає, а винятково діють фінансово-промислові групи, поза межами національного інтересу. Як відомо, внутрішня політика має бути віддзеркаленням стану економіки. Крім того, відсутність консенсусу серед політиків, щодо стратегічного курсу України – дестабілізує та роз`єднує народ. Вже декілька десятиліть поспіль спостерігаємо за тим, як з приходом нової влади постійно коливається зовнішній курс України, то в сторону Росії, то до США. Такі дії викликають обурення серед громадян, аніж гарантують підтримку та взаєморозуміння. Європейська інтеграція – це компетенція органів влади, які відповідають за внутрішню політику, а не за зовнішню. Елементарне нерозуміння чиновниками компетенції та своїх посадових функцій призводить до погіршення репутації нашої країни. Так, само, як говорять, що безвіз – це кардинальний крок у розвитку України. Це зовсім не так. Ті тисячі українців, що виїхали за кордон на навчання, роботу або постійне проживання, таке рішення прийняли до моменту оголошення безвізу. Безвіз – це тимчасова можливість виїхати за межі України і подивитися як живуть люди, але це не стратегічна ціль українського народу.
В ході обговорення згадали про наболілі теми: Крим та Донбас. Мої співбесідники – дипломати вважають, що з Росією слід було розірвати дипломатичні відносини на другий день після анексії Криму. А у випадку з війною на Донбасі, спочатку гарант має визначитися, чого ми прагнемо здобуття перемоги у війні чи вирішення збройного конфлікту? У разі перемоги, то має бути чітке розуміння, на що ми готові піти, скільки років може тривати війна, які людські, економічні втрати зазнає Україна? Наразі варто піднімати питання про врегулювання конфлікту на Донбасі, розширивши коло учасників переговорів. ООН здатна знайти вирішення збройного конфлікту, аніж коли діє неефективна місія ОБСЄ.
Зовнішня політика України – має бути віддзеркаленням запиту суспільства. Справжній запит суспільства можна дізнатися, завдяки комплексному дослідженню, аніж «вкидуванню» в ЗМІ деяких припущень від імені конкретних політиків чи партій. До тих пір, поки не буде глибокого розуміння внутрішньої та зовнішньої політики України, годі чекати на системи державні рішення. Також слід усвідомити, що по своїй історичній спадщині Україна не може бути моновекторною державою, а вона – багатовекторна. Чомусь в соціумі багатовекторність невірно трактується і набуває негативного сприйняття. Цілком нормально, коли держава має партнерські відносини з різними адекватними країнами та міжнародними організаціями, а не орієнтується, тільки на США або Росію. До того ж світ змінився і вже не має чіткої біполярності, як це було у 20 ст.
Інституційна спроможність. За часів незалежності України, Міністерство закордонних справ не зайняло ключову роль серед інших органів виконавчої влади, який приймає рішення з питань зовнішньої політики. Найголовніше – це те, що МЗС не довело свою необхідність для українського народу. Часом пересічні громадяни не розуміють, для чого в їхньому житті МЗС. Лише частково українці довіряють консульським службам. На майбутнє має бути вироблений курс МЗС, як органу який представляє українців за кордоном, а не інституції, яка покликана представляти інтереси Президента, бізнесменів та вітчизняного істеблішменту за кордоном. В наші дні МЗС нагадує такий собі кишеньковий офіс Президента України, який за вказівкою з Адміністрації Президента підписує договори, здійснює міжнародні зустрічі та в мас-медіа виголошує «правильні» тези.
Наостанок, зауважу, що громадянам залишається сподіватися на побудову якісного складу дипломатичного корпусу України, який гідно нас презентуватиме на політичному Олімпі. Для того, щоб такі зрушення якнайшвидше відбулися молоді вже зараз необхідно зробити свій вибір та стати новим двигуном, гарячим серцем МЗС.
Наталія Білоус, політичний експерт