Послання президента: осад залишився
Не знаю як кому, а мені не вистачило декілька важливих для мільйонів українців речей.
Перше. Жодних нових ідей в напрямку економічного прориву. Зрозуміло ж, що сильної армії і дипломатії, на чому цілком слушно наголошував Глава держави, не буде без суттєвого, і то в рази, збільшення бюджетного фінансування. А його, в свою чергу, не буде без росту ВВП на рівні хоча би 7-10 %, а краще 12-15.
Друге. Жодних нових ідей про те, як повертати українців додому, в першу чергу з Росії. Рецепти ж відомі - створення робочих місць, підняття мінімальної зарплати тощо.
Третє. Виборчий кодекс. Ну ж зрозуміло, що в мутній водичці (мажорітарні округа) ловити рибку простіше. Але ж ця тема була предметом обіцянок ще у 2014-му році. Де вимога Президента до депутатів нарешті ухвалити якісне європейське виборче законодавство?
Четверте. Росія. Що робити з російською агресією й досі не зрозуміло.Відвоювати тимчасово окуповані території, як це у свій час насмілилися зробити хорвати, ми не маємо достатніх спроможностей і політичної волі, а домовлятися про відновлення status quo категорично не хочуть Путин и Ко.
На мою думку, щоби не втратити все, треба взяти паузу і про це заявити публічно. Адже війна без війни, як і переговори заради переговорів, лиш дезорієнтують армію, дипломатів, та й все українське суспільство. Я би, на місці гаранта, оголосив зараз про запровадження "Формули Аденауера" - повертаємо Україну в європейську сім"ю народів, а потім забезпечуємо реінтеграцію української нації на наших власних умовах. Тим більше, що тематично цьогорічне пслання було присвячене саме європейській інтеграції.
І ще одне. Пройтся по ЮВТ, Медведчуку з Бойком і решті, не називаючи щоправда прямо їхніх прізвищ, - це ніби необхідність. Проте ж не в Посланні! Президент мав би бути вище передвиборчо-базарних пасажів. Момент варто було використати для позитивного порядку денного. Саме візії, на яку він натякнув у своєму виступі, мені з його промови не вистачило найбільше. І чомусь переконанй, що й більшості українців, яких останні 4,5 роки агресивної риторики і війни скрізь і від усіх вже реально притомили.
А загалом, повторюсь, Послання сподобалося. І все ж таки, хоча й говорять, що "краще - ворог хорошого", куди рости і вдосконалюватися ще є, роботи непочатий край, і за неї треба братися вже сьогодні.