Україна - Ізраїль: природнє партнерство

Приїзд Прем’єр-міністра Держави Ізраїль в Україну став першим по-справжньому масштабним візитом лідера іноземної країни в Київ з моменту вступу на посаду Президента Зеленського.

При цьому в Україні менше місяця тому відбулися дострокові парламетські вибори, за результатами яких поки що не сформовано нового уряду. А в Ізраїлі менше, ніж через місяць, відбудуться дострокові парламентські вибори. Іншими словами, домовленості, досягнуті Президентом Зеленським з Прем’єром Нетаньяху, виконувати урядам, яких ще не існує у природі.

Особливої ж пікантності цьому візиту додавав той факт, що протягом останніх 20 років глави урядів Ізраїлю в столиці нашої держави не бували. При цьому українські прем’єри тричі наносили візити в Ізраїль, регулярно відвідували столиці обох сторін і всі попередні президенти.

Що ж це насправді було? А головне питання - яка практична користь від переговорів, які провів лідер партії «Лікуд» і поки що ще (а можливо й наступний) глава Уряду Ізраїлю Беньямін Нетаньяху в Києві?

По-перше, вибори.

Деякі оглядачі стверджують, що рішення ізраїльського прем’єра відвідати Україну саме зараз було продиктоване бажанням поборотися за виборців, які є виходцями з України і переважно голосують зазвичай за ліві партії. А їх за різними підрахунками від 250 до 500 тис.осіб.

Сам Б.Нетаньяху старанно спростовував цю версію, наголошуючи на тому, що, мов, «в Ізраїлі вибори проходять постійно», що відповідає дійсності, адже там і правда регулярно оголошуються дочасні вибори. Така політична традиція в цій країні. Хоча сам Нетаньяху перебуває при владі безперервно вже майже 10 років.

Водночас повністю відкидати цю мотивацію не варто. Адже згідно з останніми опитуваннями, які проводилися в Ізраїлі, рівень підтримки політики нинішнього уряду, в першу чергу щодо врегулювання конфлікту з Палестиною, досить низький. Тому боротьба йде за кожен голос. І навіть у випадку чергової перемоги парії «Лікуд» постане питання спроможності її лідера створити коаліцію в Кнесеті і сформувати новий уряд

По-друге, посередництво у російсько-українському конфлікті.

Не секрет, що Беньямін Нетаньяху є тим іноземним лідером, який чи не найчастіше спілкується з Володимиром Путіним. В першу чергу це викликано тим, що ізраїльська сторона намагається заручитися підтримкою росіян у питанні протидії іранській загрозі.

Водночас було би помилкою припускати, що частота і регулярність контактів означають наявність реального впливу ізраїльського прем’єра на господаря Кремля. Тому очікувати якихось проривів у питанні завершення конфлікту на Донбасі завдяки посередницьким зусиллям Б.Нетаньяху не варто. Максимум, на що можна розраховувати - точкові домовленості про звільнення окремих українських політичних заручників або військовополонених, і то виключно у випадку, якщо російська сторона вирішить, що це їй вигідно.

По-третє, аж надто чутлива історико-гуманітарна сфера.

Після доволі різких висловлювань Президента Ізраїлю Реувена Рівліна у стінах українського парламенту під час слухань, присвячених 75-й річниці трагедії у Бабиному Ярі (27 вересня 2016 р.), зокрема щодо причетності українців, і особливо членів ОУН, до масових вбивств євреїв на території України, у декого були побоювання, що і під час візиту Б.Нетаньяху подібних речей не уникнути.

На щастя - минулося. Під час всіх свої виступів ізраїльський гість був максимально коректним, обмежившись лиш згадкою «колаборантів нацистів», говорячи про винних у масових вбивствах євреїв у Бабиному Яру.

Натомість Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту "об’єднати зусилля, щоб не допустити будь-яких проявів антисемітизму та нетерпимості на расовому чи національному ґрунті». Крім того, він не побоявся публічно закликати ізраїльську сторону визнати Голодомор 1932-33 років актом геноциду українського народу. Хоча шанси на те, що ізраїльтяни підуть на це, в силу давно відомої їхньої позиції стосовно невизнання будь-яких геноцидів, виглядають наразі відверто примарними.

По-четверте, економіка і торгівля.

За словами Президнта України, товарообіг між двома країнами складає понад 1 млрд.на рік і значно зросте після того, як запрацює зона вільної торгівлі. Прем’єр Ізраїлю зробив авансовий комплімент Володимиру Зеленському, наголосивши, що за його спостереженнями «Україна розвивається вдвічі швидше після виборів». Водночас на своїй публічній сторінці у Фейсбуці він, серед результатів перемовин, виокремив ту ж зону вільної торгівлі і намір Президента Зеленського особисто лобіювати ратифікацію Верховною Радою пенсійної угоди
Крім того, було оголошено про домовленість розширити дію Угоди про зону вільної торгівлі на сферу послуг і відкрити в Києві та Єрусалимі Центри технологічного розвитку.

По-п’яте, двосторонні документи.

Змістовне наповнення будь-якого візиту вимірюється, головним чином, кількістю та якістю укладених міжнародних договорів. В Києві таких документів було підписано чотири, зокрема про співпрацю в сфері сільського господарства, вивчення мов, молоді, культури і спорту, а також авторських прав. Не густо як для такого рівня. Хоча і це щось.

Під час візиту Біньямін Нетаньяху також запросив Володимира Зеленського здійснити вже восени візит до Держави Ізраїль. За умови належної підготовчої роботи, під час нього можна буде вийти вже і на оголошення про започаткуавання зони вільної торгівлі, угоду про яку має ратифікувати наступний Кнесет, і про розширення її на сферу послуг і про початок реалізації широкомасштабних спільних проектів у сфері сільського господарства, IT, туризму, інфраструктури, ВТС тощо.

Звертає на себе увагу також те, що в програмі візиту було передбачено також переговори з прем’єром України Гройсманом, що стало певним символом тяглості у відносинах між урядами двох країн.

А загалом слід констатувати, що Україна і Ізраїль мають потенціал до масштабів співпраці в рази і навіть на порядки більші, адже в силу історичних, ментальних та інших факторів обидві країни заслуговують на те, щоб бути природніми партнерами.

І жодні протокольні казуси тому на заваді не стануть.