100 днів Президента Зеленського: фундамент для прорива
Сьогодні і завтра сотні і тисячі експертів, політиків і просто небайдужих людей будуть аналізувати здобутки і провали перших 100 днів на посаді Президента України Володимира Зеленського. І то не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах світу, при цьому особливо вправлятися у цій вправі, з акцентом звичайно на негативи, будуть на російському ТБ та загалом в інформаційному просторі нашого вічного північно-східного сусіда.
Насправді ж це буде фальстарт. І то цілком очевидний. Володимир Зеленський, як ніхто раніше, став Президентом України неочікувано для більшості оглядачів і безпрецедентно провів перші свої перші 100 днів без інструментів впровадження власної виборчої програми, зокрема таких як Верховна Рада, Уряд, Генеральний прокурор.
Тому аналізувати особливо нічого. Це треба буде зробити вже після того як попрацює 100 днів Верховна Рада і Уряд, сформовані завдяки Президенту Зеленському і при його безпосередній участі.
Водночас, слід відзначити, що свої перші 100 днів Володимир Зеленський не байдикував. Він закладав фундамент, необхідний для мабутніх проривів. І то вдалося йому практично все, чого він хотів, і навіть більше.
Перше. Дострокові вибори відбулися без жодних зволікань у найближчу з усіх можливих дат. Перемогу на них отримав особисто Президент Зеленський. De facto це були не парламентські вибори, а третій тур президентських. Бренд ЗЕ домінував практично по всій країні.
Друге. Президент Зеленський об'їхав практично всю країну і скрізь навів шороху. Його стиль спілкування з чиновниками всіх рівнів викликає багато запитань. Проте той факт, що він, навіть ще без сформованої вертикали і горизонталі влади, лояльних собі, уміє "іти на Ви", - є незаперечним. Можна лише уявити чим будуть закінчуватися його регіональні поїздки після того, як вся повнота влада належатиме йому de jure.
Третє. Перші кроки Президента Зеленського на міжнародній арені показали, що при дотриманні пріоритетів, зокрема щодо інтеграції до ЄС і НАТО, на часі поява нового зовнішньополітичного курсу Президента Зеленського. Він буде характеризуватися орієнтацією на практичні результати, проактивність і повернення Україні суб'єктності. Прямі телефонні розмови з Владіміром Путіном, попри заперечення Заходу, візит до Туреччини, незважаючи на непрості відносини Президента Ердогана зі США і ЄС, а також візит Прем'єра Ізраїлю Нетаньяху до України, не дивлячись на його близькі відносини з Владіміром Путіним, - тому підтвердження.
А ще Володимир Зеленський продемонстрував свою здатність бути незалежним від олігархів і Заходу, так і не зустрівшись з Коломойським і не прислухавшись до кадрових "порад" наших європейських та американських друзів. Він був послідовним в реалізації своїх ідей, зокрема щодо відмови від військового параду, прямого спілкування з виборцями, переїзду з Банкової тощо. А головне, - щось вже не чутно закидів до українців, що мов "вибрали коміка". І то ні в Україні, ані за кордоном, в тому числі, що є досить дивним, у Росії, де всіх і вся люблять демонізувати, часто густо суто "про всяк випадок".
Так що особливо чимось пишатися за перші 100 днів в офісі шостого Президента України Зеленського, як і критикувати його за якісь глобальні помилки, ще зарано. Проте і заперечувати очевидного - він заклав фундамент для майбутніх проривів - навряд чи хто ризикне без залізобетонних аргуметів.