Коронавірус - це шанс для Донбасу
За повідомленнями представників Президента Зеленського, Україна повним ходом готується до наступного саміту в Нормандському форматі, проведення якого у квітні було анонсовано одразу по завершеннюкрайнього такого ж саміту, який відбувся 9 грудня минулого року в Парижі.
Результати тих перемовин лідерів України, Франції і Німеччини з Президентом Росії досі оглядачами тлумачаться по різному. Причому лунають навіть діаметрально протилежні оцінки, - від тверджень на кшалт «Зеленський переграв Путіна» до «Путін остаточно розчавив Україну». Проте питання не в тому, що відбулося. Проблема насправді полягає в очікуваних наслідках наступного раунду дипломатичних баталій у форматі згаданої четвірки. А вони можуть якраз виявитися абсолютно не прийнятними для України. І цьому є декілька причин.
По-перше, 22 квітня в Росії відбудеться референдум щодо схвалення чергових змін до Конституції. За ними Путін вже de jure стане пожиттєвим царем (імператором, дуче, фюрером, вождем тощо, - кому як більше подобається) Росії, хоча de facto він ним і так є вже давно. Необхідні відсотки «за» там забезпечать. Мистецтво рахувати голоси там залишилося ще з часів Берії-Сталіна.
Інтрига лиш в тому скільки буде намальовано, - біля 60-70%, щоб показати бодай якусь різноманітність думок, чи понад 90%, - для демонстрації одностайності підданих. Відповідно, в цей час господарю Кремля, який неодмінно стане тріумфатором, з усіх боків «обласканим народною любов’ю», буде абсолютно не до якихось там поступок «братній Україні», як він іноді називає нашу прекрасну Батьківщину.
По-друге, Москва готується до проведення 9 травня ц.р. епохального військового параду, адже проігнорувати 75-ту річницю одноосібної, як там помилково вважають, Перемоги красної армії у тій найкривавішій війні XX сторіччя, Кремль собі не дозволить. Ба більше, сам парад розглядається багатьма експертами, як Парад Перемоги величного Путіна, а не Сталіна, Радянського Союзу чи якоїсь там антигітлерівської коаліції. А переможцю, як відомо, іти на поступки якимось там «піндосам», «гейропам» чи «вередливим хохлам» абсолютно не доречно. Від слова «взагалі».
По-третє, сама Україна стала на тонку кригу, втягнувшись у витончену гру кремлівських яструбів, спрямовану на вирішення стратегічного для Білокам’яної завдання, - виведення Росії, як держави, зі складу учасників (не говорячи вже про ініціатора, яким вона насправді є) конфлікту з Україною і переведення стрілок на нею ж створені квазі-державні утворення, відомі світу як так звані «ДНР» та «ЛНР».
При цьому як би не завершилась чергова зустріч тристоронньої контактної групи, яка планується на 25 березня ц.р. у Мінську, - підписанням погодженого два тижні тому проекту Рішення ТКГ «про запровадження Консультативної ради (робочої групи)» чи відмовою від подальшого опрацювання цього питання, Україна цей дипломатичний раунд вже програла. Адже росіяни завжди жорстко вимагають від будь-кого, з ким ведуть будь-які перемовини дотримання правила «сказавши «А», говори «Б». Так було, наприклад, у випадку з сумнозвісною «формулою Штайнмаєра», так було і в безлічі інших випадків. І те, що решта світу дотримується формули «нічого не погоджено, поки все не погоджено», їх абсолютно не цікавить.
Таким чином, для України наразі не вигідно продовжувати будь-які контакти за учатю представників Росії, не говорячи вже про будь-кого з паспортами так званих «ДНР» та «ЛНР». Шансів на те, що Кремль погодиться повернути бодай окуповані території Донбасу, не говорячи вже про Крим та Севастополь, на українських умовах немає абсолютно ніяких. Якщо ще влітку та на початку осені минулого року якісь можливості для просування в напрямку до нормалізації ситуації на Сході гіпотетично існували, то на даний момент вікно можливостей зачинилось. І то міцно і на довго.
Наразі обставини диктують інше рішення. При цьому не обов’язково гучно гримати дверима. Світ протидіїть небаченому раніше ворогу - коронавірусу, який призвів вже до сотень тисяч захворень і десятків тисяч померлих. На карантині цілі держави. Тому не використати цю ситуацію як привід для оголошення мораторію на будь-які контакти в рамках існуючих форматів переговорів за участю Росії, було би не баченою розкшшю.
Коронавірус має, як це не дивно прозвучить, стати рятівною соломинкою для Президента Зеленського і його команди. Сьогодні треба взяти паузу, посилитись, підготувати потужну аргментовану позицію і повертатися до проведення переговорів, спрямованих на забезпечення відновлення територіальної цілісності України у повному обсязі завтра, - не раніше осені-зими цього року. І то в іншому форматі, з іншими учасниками, і з іншим порядком денним. Фактично коронавірус має врятувати Донбас від долі Придністров’я, Південної Абхазії та інших чорних дір, напродукованих російською державою за останні 30 років.