ЯКБИ ЗНАВ, ДЕ ВПАДЕШ, ТО Й СОЛОМКИ ПІДСТЕЛИВ БИ

Коли уважно читати Ф. Достоєвського та співвідносити написане ним з наступними історичними подіями, можна дійти висновку: він багато що пророчо передбачив. Навіть день своєї смерті.

28 січня 1881 р. дружина письменника прокинулась вночі й побачила, що він не спить. На запитання про самопочуття відповів: думаю, і зараз чітко усвідомив, що я сьогодні помру.

Потім навмання відкрив Євангеліє, як це робив завжди, щоб звірити свої думки зі священною книгою. На цей раз випала Гл.III, ст.II: «Иоанн же удерживал его и говорил: мне надобно креститься от тебя, и ты ли приходишь ко мне? Но Иисус сказал ему в ответ: не удерживай, ибо так надлежит нам исполнить великую правду».

«Ты слышишь – «не удерживай», – сумно промовив Федір Михайлович, – значит, я умру». Того ж дня його не стало.

Дехто скаже – просто співпадіння. Але як тоді поставитися до того, що ще у 1877 р. у своєму «Щоденнику письменника» він передбачив: «Предвидится страшная, стихийная революция, которая потрясёт все царства мира изменением лика мира сего. Но для этого потребуется сто миллионов голов. Весь мир будет залит реками крови…».

Але особливо показовим, з урахуванням проблеми, що постала перед людством, є передбачення Достоєвським нинішньої пандемії. Яка, вважав він, буде наслана на людство за відмову від Бога заради особистих свобод та задоволень. Тож звернемось до пророчого сну Раскольникова на каторзі: «Ему грезилось в болезни, будто весь мир осужден в жертву какой-то страшной, неслыханной и невиданной мировой язве, идущей из глубин Азии (не хватало только упоминания Китая – Авт.) на Европу. Все должны были погибнуть, кроме некоторых, весьма немногих, избранных...».

На превеликий жаль, ми починаємо звертати увагу на такі та інші передбачення, коли вони матеріалізуються.

Утім, а як їх наперед перевіряти та готуватися до них. Не випадково народна мудрість гласить: якби знав, де впадеш, то й соломки підстелив би.

Джерело ФБ

Подпишись на наш ТЕЛЕГРАММ- КАНАЛ - узнай о самом важном в Украине и мире