Не в унісон. Навіяло останніми соціологічними опитуваннями.
Я «ЗА» легалізацію проституції, ігорного бізнесу і легких наркотиків, зокрема канабісу в медичних цілях.
Я також «ЗА» легалізацію евтаназії і проведення медичних операцій щодо пересадки органів.
Чому я «ЗА»? Є декілька аргументів:
1) Легалізація - це не вседозволеність, а встановлення чітких правил гри. Те, що врегульовано Законом стає безпечним.
2) Те, що заборонено, - не факт, що не робиться. Робиться, і часто густо ще й в рази у більших масштабах. Тому тішити себе надіями, що заборонене автоматично перестає існувати - це велике глупство.
3) Кожна з цих напрямків діяльності людини - це мільярди, і навіть десятки та сотні мільярдів гривень у бюджеті. Легалізація сприятиме наповненню бюджету і відповідно дозволить перенаправляти отримані кошти на інші суспільні потреби. В часи глибокої фінансово-економічної кризи і пандемії - якраз час вирішувати ці питання по суті. Марнотратство і популізм - не допустимі.
4) Легалізація кожного з цих напрямків діяльності в інтересах тисяч і навіть десятків чи й сотень тисяч людей. Їхні права нарешті будуть захищені Законом, а багато хто отримає шанс реалізувати свої законні інтереси. Крім того, це зменшить страшну біль багатьох хворих, зокрема через використання канабісу, та дасть шанс на життя тим, хто потребує пересадки органів.
І останнє. Поза «голова страуса в пісок» ніколи ні до чого доброго не приводила. Нормальні демократичні країни в тій чи іншій мірі регулюють законами ці питання. Не всі і не все, але раніше чи пізніше це робиться. Тому і нам слід вивчати прогресивний іноземний досвід і використовувати його там, де в цьому є сенс.
А тепер можете мене бити, в тому числі ногами. Переживу. Переконаний на 100%, що ці питання треба нарешті вирішувати. І зараз для цього якраз слушний час.
Честь маю.
