Останнім часом практично не коментую внутрішньополітичні події в Україні.
Чому? Відвернуло. Наскільки все дрібно і безнадійно, що від коментування будь-якого чергового викрутасу у виконанні будь-кого, від номера 1 в державі, до останнього якогось місцевого царька, легше не стає, і нічого не змінюється.
Але спостерігаю за тим як коментують інші, і то як з різних політичних таборів, так і також рівно віддалені від всіх.
І ось до якого висновку приходжу. Казан нагрівається. Кришку може зірвати. В будь-який момент. Чергова історія а-ля «тупицький» чи «татаров» може стати приводом, останньою краплею. І це не добре.
Насправді ж завдання номер один, - дожити до чергових (!) президентських виборів без потрясінь і революцій. Дожити, обрати підготовлену до місії лідера нації людину на посаду Президента і швидко чистити авгієві конюшні, які вже переповнені нечистотами.
Але робити це дуже послідовно, професійно і швидко.
А на наступні три з хвостиком років всім нормальним громадянам України і нашим симпатикам з-за кордону треба запастися терпінням, і тяжко працювати над тим, щоб вберегти Україну. І то зі всіх сил і кожному на своєму місці.
Подпишись на наш ТЕЛЕГРАММ- КАНАЛ, узнай о самом важном в Украине и мир
