Вступ України в НАТО одразу після перемоги у війні з нацистською росією - це цілком логічний і найбажаніший для всієї Європи розвиток події.
Аргументи очевидні:
По-перше, це свідчитиме про остаточну перемогу демократії і євроатлантичних універсальних цінностей над тоталітаризмом і мороком на всьому континенті.
По-друге, безпекова парасолька НАТО дозволить Україні оптимізувати витрати на оборону і спрямувати більше ресурсів з державного та місцевих бюджетів, а також іноземну фінансову допомогу на відбудову країни і перетворення її на східноєвропейського аграрно-технологічного тигра.
По-третє, це гарантуватиме мир в Європі на багато десятирічч наперед. Навіть недофюрер 2.0 путін старанно уникає прямої воєнної сутички з Альянсом. А більш божевільних керманичів на території нинішньої росії, які би пішла на це, уявити складно.
По-четверте, вирішення питання гарантій безпеки Україні саме таким чином дозволить нашій країні максимально концентруватися на власному економічному розвитку і стати надійним фактором продовольчої безпеки у світі.
І last but not least. Україна, показавши як можна протистояти «другій армії у світі», привнесе Альянсу серйозну додану вартість і стане надійним контрибутором у всі миротворчі місії під егідою НАТО, потреба в яких, з огляду на очевидну імпотентність ООН, зросла в рази.
Так що не слід робити кроки назад чи топтатися на місці. Членство в НАТО - це цілком досяжна мета вже у короткостроковій перспективі і її можна реалізувати швидше за оформлення членства в ЄС.
Обидві мети - пріоритет державної політики.
Джерело:ФБ
