Протягом декількох місяців, багатьох тижнів і днів ми жили у світі, в якому багато поганих новин. Нацистська росія знищувала наші міста, вбивала наших людей, крала все, що могла, знущалася з усіх з кого могла.
А ми давали їй в пику. Всі, хто міг. Скрізь, де ми могли. Всупереч всьому і всім.
Захід спочатку нас злив, потім, здивувався, що ми встояли перед натиском путінських армад, тріхи допоміг, швидко втомився від війни і нас, і знову вже був готовий злити. Але ми знову не погодилися, не лише переформатувалися і знову зламали чергові путінські сценарії, а й почали диктувати свій порядок денний на полях битв і на дипломатичному фронті. Не скрізь. Проте багато де.
І от тут, нарешті, Захід вирішив, що настав час. Його зоряний час. Зіграти роль золотої акції у війні України проти нацистської росії за незалежність і свободу. А ще за демократію і цінності.
Останні три дні - це час хороших новин для України.
Новина перша.
Балкани, які дехто на Заході хотів використати, як привід для відмови Україні в наданні статусу кандидата на членство в ЄС, приїхали в Київ і публічно, і то гучно, заявили, що вони ЗА Україну і ЗА її європейське майбутнє.
Новина друга.
"Рамштайн - 3" прогнозовано пройшов зразково-показово. Остін змодерував своїх колег майстерно. Одноголосна підтримка України. І то вже 50 держав у складі антипутінської коаліції. Додалися Грузія, Молдова і Еквадор. Низка заяв про нові пакети допомоги Україні. Далекобійна артилерія, РСЗО, гелікоптери, бронетехніка тощо. Особливо порадував особисто Президент Байден, який оголосив про виділення допомоги на ще 1 млрд. доларів.
Новина третя.
Макрон і Шольц, які протягом останніх місяців вже стали «героями» чисельних мемів у всіх соцмережах світу, нарешті сподобилися на візит до Києва. З собою взяли, для більшої переконливості, ще й Прем'єра Італії Драгі, який завжди славився своєю поміркованістю щодо України, а також, відать для перестраховки, Президента Румунії Клауса Йоханніса, який, насправді, вів себе під час цього, доволі дивного, візиту найбільш природньо і впевнено, бо не відзначався раніше симпатіями до воєнного злочинця путіна і, як мало хто, розуміє з ким має справу Україна.
Мінісенсацією стало те, що вся четвірка виступила за негайне надання Україні статусу країни - кандидата на вступ до ЄС. Хоча й "але" під час візиту і після нього прозвучало достатньо.
Про прориви в наданні воєнної допомоги під час візиту не йшлося, проте ритуальні обіцянки про нові поставки, хай і не в тих обсягах, які нам вже потрібні, і то ще на вчора, таки прозвучали. Мабуть вдало проведене знайомство з наслідками діяльності руськага міра в Ірпені на наших гостей вплинуло так, як йтреба.
Новина четверта.
Європейська Комісія рекомендувала Європейській Раді надати 23-го червня Україні (та Молдові, Грузії ні) статус кандидата на вступ до ЄС. Це ще не фінальне рішення, воно за лідерами держав-членів ЄС. Проте після того, як на користь України визначилися європейські важковаговики Франція, ФРН та Італія, яких пізніше підтримали й інші вчорашні скептики, зокрема Нідерланди та Данія, шанси на успіх стали безпрецедентно високими.
Ну і вишенька на торті.
Боріс Джонсон спочатку оголосив про те, що Велика Британія передає Україні чергові 20 сучасних САУ. І то на фоні куцих обіцянок в Києві тих же Макрона і Шольца, день в день. А потім взяв і опинився, без анонсів, і довгих дискусій у ЗМІ …. в Києві.
Вдруге з моменту вторгнення росії. Перший, хто вдруге. І то зробив це не вимушено, природньо, у своєму стилі. Проголосив про серйозні, і то дуже коштовні, ініціативи. І таке як показав, хто насправді в Європі лідер. Лідер сміливий, послідовний і жертовий. Справжній друг і союзник, без перебільшення, України.
А ще ж було чергове враження в ще одну російську бляшанку, на нашому Чорному морі, ракетами, які нещодавно надали нам наші партнери, знищення чергових "нє імєющіх аналагав в мірє" ворожих літаків, гелікоптерів, ракет і безпілотників, підрив понтонів, складів з Б/к тощо.
Час хороших новин він такий. Якщо про хороше, так на повну.
Так що стоїмо.
