Вбивство Андрія Парубія — це дуже символічний акт терористичної війни росії проти України, бо мова йде про вбивство одного з символів Майдану.
Москва свідомо обрала найбільш болючу точку суспільства — рани війни, пов’язані зі зниклими безвісти та родинними втратами. Саме через зниклого безвісит сина завербували львівʼянина, який врешті став вбивцею. Йому обіцяли повернути сина.
Саме ця воєнна трагедія української родини стала інструментом Кремля.
Це вбивство слід кваліфікувати як воєнний злочин — атаковано не лише конкретну людину, а й саму українську державність.
Андрій Парубій був символом державотворення та оборони країни, його вбивство мало на меті залякати українське суспільство.
Російські спецслужби вели переписку з убивцею в Telegram протягом року.
Телеграм став головним каналом ФСБ та ГРУ для вербування, управління агентурою та розповсюдження дезінформації.
Технологічна інфраструктура цієї платформи використовується ворогом як зброя.
У той час, коли СБУ витрачає ресурси на відстеження опозиції та громадських активістів, вона не змогла виявити і зупинити багатомісячну ворожу операцію.
Це жахливий провал державної системи безпеки, який створює пряму загрозу кожному українцеві.
Використання Telegram російськими спецслужбами — не технічна деталь, а стратегічна загроза.
Поки ця платформа відкрита в Україні, кожен може стати наступною мішенню.
Заборона Telegram — це не питання цензури, а питання національної безпеки, яке має бути вирішене негайно.
Вбивство Андрія Парубія — це сигнал, що Росія прагне вдарити в серце української державності.
Наступним може бути будь-хто: політик, військовий, журналіст, волонтер.
В умовах війни ми маємо усвідомити: інформаційні платформи, контрольовані ворогом, стають зброєю масового ураження.
Джерело фб
