Держава має показати приклад інвестування в економіку під час війни, щоб українські та іноземні інвестори подолали страх війни і долучилися до інвестування та кредитування.
«Державні банки можуть бути каталізатором і локомотивом кредитування. І НБУ може вербальними чи невербальними інтервенціями до цих процесів долучатися. У мирний час це зазвичай абсолютно неринковий інструмент – таке кредитування через державні банки, але у воєнний час є можливість через державні банки показати іншим приклад, що кредитувати можна. І з боку держави якимось певним чином страхувати ці ризики», – розповів експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Євген Дубогриз.
Цю думку він висловив під час круглого столу «Що буде з курсом гривні», проведеного «Фінансовим клубом».
«Потрібно запускати кредитування, послаблювати якісь критерії, особливо по документообігу, страхуванню цих ризиків, і робити просто директивне кредитування, як державні банки зробили в агросекторі, де їм просто зверху дали план, скільки потрібно прокредитувати на посівну, і вони це зробили. Можливо, є сенс цю практику розповсюдити на інших. До того ж у нас держбанки зараз становлять 48% банківського сектору, а незабаром буде більше», – вважає Євген Дубогриз.
Таке кредитування має бути обережним. «Кредитування за будь-яку ціну – це, можливо, неправильна постановка питання. Тому що потенціал додаткових витрат (платників податків. – Ред.) через докапіталізацію може бути великим і тягнутися десятки років. Як ми бачимо за досвідом попередніх NPL. Це ніяк не заперечує, що зараз державні банки є лідерами кредитування. І вони кредитують там, де не можуть кредитувати інші, наприклад, військово-промисловий комплекс», – розповів начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.
«Банки можуть кредитувати оборотний капітал. Відбувається релокація бізнесу на західну Україну, і йому дійсно треба гроші. Це буде дуже класно, якщо банки почнуть потрохи кредитувати оборотний капітал і давати змогу бізнесу заробляти», – вважає голова правління Альтбанку Надія Воробйова.
Ще одне джерело коштів – це інвестиції. «Є багато інвесторів, які розуміють і вже замислюються над тим, що треба відновлювати Україну. Вони шукають, якими шляхами це можна зробити. І багато бізнесів хочуть інвестувати в Україну», – каже голова ради Незалежної асоціації банків Олена Коробкова.
Але усі вони дивляться на дії держави. «Іноземні інвестори, партнери та бізнес будуть дивитися на активність українських економічних агентів, банків, держави. Якщо державні банки не розпочнуть кредитувати, навіть з-під палки, але кредитувати, то іноземні та приватні банки цього не робитимуть. Якщо держава не хоче інвестувати в себе, то хто буде? І навпаки: якщо держбанки відновлюватимуть кредитування, то підтягнуться і приватні, а далі це може бути каталізатором для іноземних, хай навіть не інвесторів, а спекулянтів», – пояснює Євген Дубогриз мислення економічних агентів.
Зараз йдеться не про класичне інвестування, а про кредитування оборотного робочого капіталу. «Це не обов’язково інвестиції в значенні «капекси» – капітальні інвестиції, тобто будівництво. Це може бути масштабування бізнесу. Кредити на оборотний капітал для підприємств на заході країни банки вже видають, і це дозволяє підприємствам масштабуватися», – каже Євген Дубогриз.
Джерело: FinClub