МВФ висунув Україні низку ключових вимог для продовження фінансової програми, які зосереджені на необхідності ухвалення реалістичного бюджету на 2026 р. та проведенні масштабної реформи державних доходів.
Серед “маяків” МВФ є реформа “спрощенки”, скасування пільг на безмитне ввезення посилок і збереження “військового збору” назавжди. Ці ініціативи були спрямовані на поповнення бюджету, частина якого надалі фінансувала популістські програми грошових виплат. Є у МВФ й інші вимоги. По-перше, лібералізація ринку газу. Фонд вимагатиме від Києва відмовитися від практики надання пільгових цінових знижок для споживачів. По-друге, детінізація економіки. МВФ наполягає на скороченні тіньової економіки (яку оцінюють у понад 30% ВВП), зокрема шляхом ліквідації сфери застосування податкових пільг для ФОПів. По-третє, девальвація гривні. Кредитор продовжує чинити тиск на НБУ, вимагаючи більш швидкої девальвації гривні для збільшення доходів бюджету, номінованих у гривні.
Уряд, зі свого боку, зобов'язався посилити боротьбу з ухиленням від податків і розширити податкову базу. Зокрема, йдеться про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, що отримало умовну назву “податок на OLX”, а також про закриття митних лазівок. Фонд вимагає переглянути пільгу, яка наразі звільняє громадян від сплати ПДВ і мита за імпортовані посилки вартістю до 150 євро.
Окремим важливим блоком є перегляд спрощеної системи оподаткування. МВФ наполягає на встановленні чітких критеріїв для визначення трудових відносин між компаніями та фізичними особами-підприємцями (ФОП). Крім того, за даними ЗМІ, фонд уже вимагає запровадити обов'язкову сплату податку на додану вартість (ПДВ) для всіх ФОПів, чий річний дохід перевищує 1 млн грн.
“Фактично це змусить стати платниками ПДВ усіх спрощенців, окрім тих, хто працює на першій групі”, - каже народний депутат Ярослав Железняк.
Фонд також наполягає на збереженні 5% військового збору навіть після закінчення війни, хоча чинне законодавство передбачає його повернення до рівня 1,5% після завершення воєнного стану. Железняк оцінив ці жорсткі вимоги як прямий наслідок “абсолютно нестримного популізму” української влади.
Серед інших узгоджених заходів - боротьба з тіньовою економікою через підвищення конкуренції в публічних закупівлях та усунення прогалин у трудовому законодавстві. НБУ, згідно з домовленостями, продовжить політику стримування інфляції та поступового розширення гнучкості валютного курсу. Також МВФ наполягає на захисті незалежності антикорупційних установ і проведенні реформи податкової та митної служб, що включає заміну керівництва Державної митної служби та модернізацію ІТ-систем. Фонд підкреслив готовність адаптувати програму залежно від перебігу війни та мирних переговорів, однак офіційно програма буде затверджена лише після відповідного рішення Виконавчої ради МВФ.
