Безуглая, Марьяна Владимировна

ДОСЬЕ 2024-07-30 15:28

Марьяна Безуглая - Заместитель председателя комитета, председатель подкомитета введения ценностей и стандартов НАТО, международного военного сотрудничества и миротворчества комитета ВР по вопросам национальной безопасности, обороны и разведки. Член Постоянной делегации в Парламентской ассамблее НАТО

Биография

Марьяна Безуглая родилась 17 мая 1988 года в Киеве. Марьяна Владимировна получила высшее образование в Национальном медицинском университете им. А. Богомольца на первом медицинском факультете («Лечебное дело»). Впоследствии прошла интернатуру по специальности «Внутренние болезни».

Кроме этого, Марьяна закончила Украинскую военно-медицинскую академию по специальности «Общая практика - семейная медицина».

Также Безуглая посещала курсы лидерства в здравоохранении при Государственном департаменте США.

На момент избрания - старший инспектор по контролю за исполнением поручений отдела гражданских экспертов Центра обеспечения служебной деятельности Министерства обороны Украины и Генерального штаба Вооруженных Сил Украины.

21 июля 2019 года Марьяна Безуглая избрана в Верховную Раду Украины 9 созыва по мажоритарному округу №217 (Киев). Выдвиженец от политической партии "Слуга народа".[1]

Безуглая набрала 38,4% или 29 560 голосов избирателей, опередив этим кандидатку от «Европейской Солидарности», партии Петра Порошенко, — Людмилу Костенко, которая в политике уже давно и была помощницей депутата от «Оппозиционной платформы — За жизнь» Вадима Столара.

Компромат, скандалы
17 липня 2024 року Мар’яна Безугла вийшла з фракції "Слуга народу".

Bezugla.jpg
Виходу з фракції "Слуга народу" передувала новина про появу профілю[2] Мар’яни Безуглої на сайті "Миротворець", громадської організації, що досліджує ознаки злочинів проти національної безпеки України. Цей сайт є досить контроверсійний. Багато хто підозрює його в заангажованості. Там дії депутатки називають "спрямованими на дискредитацію органів державної влади та управління України", а також називають перешкоджанням "законній діяльності Збройних Сил України" і такими, що "спрямовані на розкол громадянського суспільства в Україні".

11 січня 2024 року Безугла повідомила, що написала заяву на вихід із фракції та партії Слуга народу. 12 січня заяву Безуглої про вихід із фракції Слуга народу офіційно ухвалили. Вона заявила, що продовжить роботу над проєктами з національної безпеки та оборони «ще з більшою інтенсивністю і відкритістю».

26-27 листопада 2023 року Мар’яна Безугла в своїх соцмережах розмістила майже з десяток постів з критикою головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного — одного з найбільш популярних публічних діячів країни. І закликала його звільнитись. Це спричинило справжню бурю в українському політичному житті.

Ключовий закид Безуглої, яка, зокрема, є заступницею голови парламентського комітету з нацбезпеки і оборони, стосувався того, що головком ЗСУ начебто “не зміг надати план задуму на 2024 рік”.

“Ні великий, ні маленький, ні асиметричний, ні симетричний”, — наголосила депутатка.

При цьому вона оприлюднила надані генштабом кількісні показники мобілізації на наступний рік, а саме 20 тисяч чоловіків на місяць. Слід зауважити, що, згідно з законодавством, ці дані можуть складати державну таємницю, а їх розголошення є кримінально караним діяннями.

“Ця дискусія була непублічною, але напруження наростало і зараз ситуація така, що якщо військове керівництво не може надати ніякого задуму на 2024 рік, а всі їхні пропозиції щодо мобілізації зводяться до того, що треба більше людей без жодної пропозиції зі змін системи ЗСУ, то таке керівництво має піти”. — заявила Безугла.

Ця її атака проти Залужного викликала вибуховий ефект. При цьому в останні тижні Безугла декілька разів вже публікувала критичні дописи в бік керівництва генштабу ЗСУ, звинувачуючи їх в неефективності.

Все це відбувалось на фоні інсайдерських чуток про конфлікт між офісом президента Зеленського і вищим військовим командуванням, який лише поглибився після публікації на початку листопада статті Валерія Залужного в британському виданні The Economist.

28 лютого 2023 року представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський (фракція "Слуга народу") зареєстрував проєкт постанови №9068, яким запропонував Верховній Раді відкликати народну депутатку Мар'яну Безуглу зі складу парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Як зазначається в пояснювальній записці, це необхідно через неналежне виконання Безуглою своїх обов'язків як заступниці голови профільного комітету.

Веніславський також уточнює, що на засіданні комітету 16 лютого під час розгляду в другому читанні законопроєкту №4210 (щодо посилення демократичного цивільного контролю над Збройними силами України) Безугла надала завідомо недостовірну інформацію про попереднє узгодження тексту документа з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. При цьому жодних документів на підтвердження цього не надала. Водночас начальник ГУР Кирило Буданов у листі на ім'я голови комітету Олександра Завітневича повідомив, що управління не підтримує цього законопроєкту.

Веніславський акцентує, що Безугла свідомо ввела в оману членів профільного комітету, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 351 Кримінального кодексу України. Крім того, Веніславський зазначає, що спонукання членів комітету до ухвалення або неухвалення відповідних рішень становить "безпосередню загрозу національній безпеці України, особливо в умовах воєнного стану".[3]

Ранее Безуглая работала над реализацией программы «Реформа системы медицинского обеспечения Вооруженных сил Украины». В рамках проекта был создан Координационный центр при Кабмине, в который вошли медицинские службы силовых структур и представителей МИД. Работа велась в шести направлениях и целью было создание единого медицинского пространства.

На подход к формированию центра были нарекания: в первую очередь из-за того, что там проигнорировали опыт многих известных медиков, прошедших боевые действия на Востоке. В частности, к работе не привлекли известные добровольческие медицинские батальоны «Госпитальеры» и АСАП. Не очень довольны результатами проектного офиса и во вновь созданном Министерстве ветеранов, так как изначально заявленная цель, так и не была достигнута.

О работе Марьяны Безуглой в каких-либо других сферах, кроме медицинской, ничего не известно. Как и о деятельности в Оболонском районе. После презентации киевской команды кандидатов-мажоритарщиков на пресс-конференции 25 июня, Марьяна Безуглая активно стартовала: в Facebook один за одним стали появляться ее видеоролики, а сама она начала активно посещать мероприятия районного уровня.[4]

Оперативное досье
Мар'яна Безугла не має безпосереднього відношення до військової справи, хоча певний час служила в зоні АТО, а потім працювала в Міноборони. Там вона займалася реформуванням медичних служб у Збройних силах, оскільки має медичну освіту і навіть працювала за фахом у київській поліклініці. Олексій Гордєєв, колишній співробітник проєктного офісу реформ міністерства оборони, до якого була долучена Безугла, каже, що вже тоді її визначальними рисами характеру були впертість, лідерські амбіції і “вміння йти вперед, наче танк”.

Він також характеризує її особу як control freak, тобто, прихильницю мікроменеджменту. “На жаль, Безугла — типовий приклад, коли інтелект та впертість працюють зі знаком “мінус”, — резюмує Гордєєв. — Коли відсутнє розуміння контексту і коли партійне середовище не контролює голосистих спікерок, а навпаки їх використовує”.

Ще один колишній співробітник офісу реформ відмовився давати характеристику Безуглій, але на умовах анонімності зауважив, що зараз перебуває “в шоці” від її дій і наголосив, що вона пише “дуже неправильні речі”.

Полишивши медичну кар'єру і роботу в Міноборони, в 2019 році Безуглій вдалось потрапити в політику. Вона виграла вибори на мажоритарному окрузі на київській Оболоні, представляючи президентську партію “Слуга народу”.

Доволі неочікувано у парламенті вона отримала посаду заступника голови комітету з питань нацоборони, безпеки і розвідки. Там Мар'яна Безугла розпочала доволі бурхливу діяльність, пов'язану з найбільш чутливими питаннями спецслужб і армії.

Зокрема, саме у її віданні була кардинальна реформа Служби безпеки України, яка так і не була реалізована, а також вона очолювала парламентську комісію щодо так званого “вагнергейту”.[5]