Китай модернізує полігон для ядерних випробувань, на якому 1964 року вперше застосував атомну бомбу
Китай розширює та модернізує полігон для ядерних випробувань у західній частині Сіньцзян-Уйгурського автономного району (провінція на північному заході Китаю), де 1964 року він вперше випробував атомну бомбу. Про це пише The Washington Post з посиланням на супутникові знімки та аналіз експертів.
Зазначається, що військові проклали нові тунелі та дороги, пробурили дві великі свердловини у пустелі, які можуть стати основою для спеціальних вертикальних шахт для проведення ядерних вибухів вищої потужності, збудували допоміжні споруди та налагодили електропостачання.
Як заявив Ренні Беб'ярц, віце-президент AllSource Analysis, який регулярно проводить геопросторовий аналіз цих об'єктів, загалом це говорить про значний розвиток інфраструктури в останні п'ять років і різке збільшення можливостей щодо проведення випробувань. Перші роботи розпочалися 2021 року, а нинішнього вони ведуться безперервно.
Як відомо, у своїй ядерній програмі Китай відстає від США та Росії. Це може бути причиною підготовки випробувального об'єкта.
"Оскільки Китай провів найменшу кількість ядерних випробувань, у нього набагато менше емпіричних даних. Можливо, йому потрібні додаткові експерименти, щоб більше дізнатися про ядерну зброю", - зазначив Тон Чжао, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний світ.
Можлива підготовка Китаю до ядерних випробувань відбувається на тлі ескалації у відносинах між Росією та США. Володимир Путін вкотре похвалився ракетою Буревісник з ядерним двигуном та ядерною торпедою Посейдон. У відповідь Дональд Трамп наказав Пентагону негайно розпочати випробування ядерної зброї. США також ненав'язливо продемонстрували секретну ядерну ракету AGM-181 Long-Range Stand-Off, яку під час офіційного випробувального польоту ніс бомбардувальник Б-52.
За даними Федерації американських учених, США, які не проводили ядерних випробувань з 1992 року, зараз мають 5117 ядерних боєголовок (з них 3700 знято з озброєння і знаходяться на зберіганні), у Росії їх 5459, а у Китаю - 600. У Північної Кореї близько 50 боєголовок.
За оцінкою Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем світу, китайський арсенал зросте приблизно до 1000 боєголовок до 2030 року.
При цьому Китай нічим не скутий у розвитку своєї ядерної програми, тоді як для США та Росії діє договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь СНО-ІІІ. Щоправда, його термін спливає у лютому 2026 року, а у лютому 2023-го Путін призупинив його дію. Пекін відмовляється обговорювати будь-які договори, оскільки сильно відстає від США.