Можно не верить Натану Ганноверу, еврейскому хронисту, описавшему в 1653 году (по горячим следам!) ужасы хмельнитчины и исчислявшего еврейские жертвы казаков Богдана десятками тысяч.
Можно вслед за израильским историком Шаулем Штампфером сомневаться в правдивости еврейских хроник, считать количество жертв сильно преувеличенным.
Но сложно не поверить страшному своим простодушием свидетельству Павла Алеппского, православного архидьякона из Сирии, проезжавшего через Украину в 1654 году:
«Що стосується породи жидів… то їх повністю винищили... Хміль (хай буде довгим його життя!), заволодівши цими численними містами, винищив у них повністю всі чужі народи, і тепер ця країна зайнята чисто православними козаками... О, який це благословений народ! І яка це благословенна країна! Велике достоїнство її в тому, що в ній зовсім немає ні одного чужого іншої віри, а тільки чисто православні, вірні й набожні…»
