Послухав прес-конференцію Президента Порошенка. По гарячих слідах такі враження:
Перше. Ця подія задумувалася, як тріумф Президента, після об’єднавчого собору. Проте не склалося. Іноземних ЗМІ обмаль. І навіть найпопулярніші українські не всі присутні. Це означає, що поспішали дарма. Краще би взяли ще один день на підготовку і забезпечили належне представництво журналістів. Тим більше, що вечір неділі найневдаліший час для такого роду архісерйозних речей.
Друге. Президенту не вдається роль тріумфатора. Йому весь час доводиться відбиватися від гострих, іноді навіть уїдливо-саркастичних (та ж Соня Кошкіна постаралась), запитань. Якраз сьогодні ще раз стало зрозуміло наскільки йому не довіряють українські журналісти. Не говорячи вже про простих людей.
Третє. Окремі відповіді на запитання (Медведчук, Насіров, Путін тощо) виглядають як відверті маніпуляції і небажання брати відповідальність за свої ж рішення.
А загалом він старався. Як і завжди.
