Лише 202 члени Палати громад британського парламенту підтримали проект Угоди про вихід з ЄС, узгоджений Прем’єр-міністром Терезою Мей з Європейською Радою. Натомість 432 депутата проголосували проти. Таким чином, понад 2 роки роботи над виробленням умов цивілізованого рзлучення Великої Британії з ЄС фактично виявилися змарнованими. Рішення, яке би влаштувало всіх, і в Британії, і в ЄС, немає.
Сьогодні, 16 січня 2019 року, стане мабуть найкритичнішим днем в історії острівної держави з часів завершення другої світової війни. Варіантів небагато.
Перший - відставка уряду Терези Мей і ймовірні дочасні вибори у разі, якщо протягом двох тижнів консерваторам не вдасться сформувати новий уряд.
Другий - ухвалення рішення про відтермінування виходу Великої Британії з ЄС і продовження переговорів з Європейською Комісією.
Обидва сценарія не оптимальні. Адже вони не дають відповіді на головне питання - що робити з результатами (вже сумнозвісного) референдуму про BREXIT.
Натомість, чим далі тим все голосніше звучать голоси тих політиків, які вважають рішення про вихід з ЄС помилковим, ухваленим великою мірою через безвідповідальність і не далекоглядність колишнього прем’єр-міністра Девіда Кемерона, який власне й ініціював самонадіяно референдум.
Крім того, вже пост-фактум оприлюднено факти масованого російського втручання, яке вплинуло на голосування.
Відповідно, які б результати голосувань у британському парламенті не були отримані сьогодні, вони будуть мати лиш проміжний характер.
Провал проекту Угоди про вихід з ЄС дає шанс британцям на переосмислення того, що сталося у 2016 році. Настає час відповідальної політики і далекоглядних політиків.
«Залізна леді 2.0», якою уявлялася Тереза Мей на посаді Прем’єр-міністра Великої Британії не змогла знайти достатньо гострої коси до каменю, чи навіть радше глиби, яким виявився для неї BREXIT.
Інтрига залишається лиш в тому, чи зможуть скористатися шансом повернутися у владу і повернути Велику Британію в Європу лейбористи.
