Про війну росія - НАТО Вадим Трюхан

Російські офіційні особи, а особливо р’яно кремлівські пропагандисти старанно уникають називати речі своїми іменами.

Вітчизняна війна України проти росії для них якась там воєнна спецоперація, і проводять вони її виключно в Донецькій і Луганській областях. Цікаво, а хто тоді знищив знищив Бучу, Ірпінь, Бородянку і сотні інших населених пунктів у Київській, Чернінівській, Сумській і Харківській областях? І хто та навіщо окупував 60% Запорізької і майже всю Херсонську обоасті? Питання далеко не риторичні.

А ще російські нацисти затято повторюють, що вони не вторгалися в Україну, а змушені (!?) були відповісти Заходу / НАТО, почавши спецоперацію на Донбасі, як «крайній захід», у зв‘язку з їхньою (Заходу) відмовою задовольнити «законні (!??) вимоги» росії. Ймовірно, йдеться про сумнозвісні ініціативи щодо так званої неподільності безпеки, відхід НАТО на рубежі 1997-го року і припинення розширення.

При цьому, незважаючи на агресивну риторику, росія старанно уникає прямої сутички з державами-членами НАТО. Адже в Кремлі чітко розуміють, особливо після низки провалів в Україні, що НАТО, якщо включиться, швидко знищить декоративну воєнну «машину» росії.

Проте безкінечно грати в блеф на мізерах, як це полюбляє робити воєнний злочинець путін, не можливо. Це утопія. Раніше чи пізніше, той, кого ти дратуєш, випустить пазурі і дасть лапою по морді. А може й перекусити глотку.

І так виглядає, якщо аналізувати деякі заяви, зроблені в Європі, на які не заслужено наші ЗМІ практично не звернули увагу, росіянам таки вдалося спровокувати сплячого європейського лева, який, як багато хто думав в тій же росії, та й багато де в світі, безнадійно розлінився і перебуває в перманентному стані напівдрімоти.

Виокремим три найбільш значущі події останніх днів.

Перша. У Польщі прозвучала ініціатива про закриття неба над західними областями України. А це, потенційно, протягом буквально 2-3 -х днів призведе до прямої сутички росії з державою-членом НАТО. Яка, цілком очевидно, одразу задіє механізм статті 5 Вашингтонського доовору.

Друга. У Великій Британії заявлено, що «нинішньому поколінню британців доведеться ще раз повоювати в Європі для того, щоб розбити армію путіна» (не дослівно). А означає це диш одне, британська армія повним ходом готується до підтримки ЗСУ безпосередньо на полях воєнних баталій.

І хай це було сказано не першими особами цих двох держав, які вже декілька місяць de facto перебувають у статусі без 5-ти хвилин союзників України, і надають найбільш значну, після США, воєнну допомогу. Про такі речі публічно, без відповідних погоджень, не говорять.

І третє. Литовці закрили 50% залізничного транзиту до Калінінграду. Росіян це привело до стану білої гарячки. Ультиматуми, погрози, термінові військові навчання в Калінінграді із задіянням РСЗО і дальнобійної артилерії тощо. Фактично залишилось підпалити сірник і порохова бочка там вибухне. Але залишити Литву на одинці з російським безумним ведмедем ніхто в НАТО не посміє.

Так що до «мрії» росіян зійтися у двобої з ненависним їм НАТО залишилось півкроку. І чомусь мені здається, що ця «мрія» перетвориться для них на фільм жахів, в якому жодному російському нацисту пощади не буде. Земля буде горіти вже не лише десь в степах Україна, а й навколо Москви і скрізь по європейській частині Росії, де є військові об’єкти.

А нам в Україні своє робити. Як кажуть, «на Бога (другий фронт) надійся, а сам не плошай».

Хоча, як свідчить історія, те, про що мрієш і в що мало віриш, раніше чи пізніше все одно стає реальністю і ламає коварні загарбницькі плани всіляких фюрерів, вождів і дуче. Гітлер з Мусоліні знають. Краще б звичайно пораніше, щоб менше українців загинуло на полях жорстких баталій із зомбі-рашистами. Проте всьому свій час, терпіння дочекатися нам стане.

Слава Україні!

Джерело:ТГ